Побічний ефект
RU, UA. Оповідання, 2024.
Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.
Канонада змовкла — як ножем відрізало. У гулкий, незвичній тиші гуляло фантомне відлуння розривів. Мозок відмовлявся вірити, що все закінчилося, за інерцією генеруючи слухові галюцинації.
Нічого насправді не закінчилося. Усе тільки починалося.
Ракети «Джавелінів» заходили на цілі. Ракети «Метеорів» досягли найвищої точки траєкторії. Танки й бехи злагоджено увійшли в проходи у ворожих позиціях, готові рвонути в атаку. Фантомне відлуння змовкло. Впала тиша, гулка й дзвінка.
Ракети зависли в небі. Час став на паузу.
Таке з капітаном траплялося — після контузії, отриманої шість місяців тому. Акустобаротравма щось зрушила в мозку, навколишній світ став час від часу «підвисати». Капітан встиг до цього звикнути. Ба більше — примудрявся отримувати з «підвисань» деяку користь.
Світ закарбувався фотознімком позамежної чіткості. На знімку проступили деталі, які за інших обставин було б неможливо розгледіти. Десант залишає броню. Пацаки лізуть з окопів, збираючись приєднатися до штурму. Камуфляжна загородка в глибині гаю, на ній намальовані стовбури дерев. Ось чому гай учора здався йому густішим! Неясні контури техніки, укритої за загородкою...
Щось відблискувало в небі, у перших променях сонця, що вставало з-за обрію. Немов між ракетами «Метеорів» натягнулася тонка срібляста павутина.
Й жодних підривних шнурів!
Пауза скінчилася.
Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.