Дмитро Громов та Олег Ладиженський пишуть у співавторстві під спільним псевдонімом «Генрі Лайон Олді» з 1990-го року. Мешкають в Україні, у місті Харкові. Зараз, коли йде війна, яку розпочала Росія проти України, обидва співавтори поїхали за Харкова у евакуацію до більш безпечних місць, але залишилися в Україні.
Дмитро Громов та Олег Ладиженський — професійні письменники з 1996 року по сьогодні. Працюють переважно в різних сферах фентезі, містики та наукової фантастики. До цього часу було опубліковано понад 270 книг Г. Л. Олді (включаючи перевидання та переклади на інші мови), що становить понад 60 оригінальних книг (першодруків). Загальний наклад усіх книг Г. Л. Олді на сьогоднішній день становить близько 2 000 000 примірників. Книги Г. Л. Олді видавалися українською та російською мовами, деякі книги також перекладені і видані у Франції, Канаді (французькою мовою), Польщі, Чехії, Литві. Зараз триває переклад і видання трилогії (космічної опери) Г. Л. Олді «Ойкумена» в Китаї. Деякі оповідання та повісті Г. Л. Олді також були опубліковані в США, Угорщині, Мексиці, Чехії, Франції, Китаї, Ізраілі, Литві, Естонії, Словаччині.
На Міжнародній європейській науково-фантастичній конференції «EuroCon-2006» Г. Л. Олді отримали звання найкращого європейського науково-фантастичного письменника 2006 року (нагорода ESFS). Також мають багато інших літературних нагород і премій. Зокрема, Національна премія України з фантастики та Почесна Ознака «Золотий письменник України».
Олег Семенович Ладиженський народився 23 березня 1963 року в Харкові.
Після школи навчався у харківському Інституті Культури, який закінчив у 1984 році з відзнакою. Одразу після закінчення інституту працював режисером у театрі-студії «Пелікан». За час роботи Ладиженський поставив близько 10 вистав, у тому числі за мотивами творів братів Стругацьких «Важко бути богом» та «Жиди міста Пітера», за що і був нагороджений у 1987 році званням лауреата II Всесоюзного фестивалю театральних колективів.
Має чорний пояс із контактного карате-до, другий дан, і статус судді республіканської категорії. З 1992 – віце-голова Товариства любителів бойових мистецтв, старший інструктор школи Годзю-рю. Одружився у 84-му, є донька.
Дмитро Євгенович Громов народився 30 березня 1963 року у Сімферополі.
У п’ять років батьки відвозять його до Севастополя, а в 1974-м році переїжджають до Харкова. Закінчивши у 80-му школу, Дмитро поступив до харківського політехнічного інституту та закінчив його з відзнакою. У 1986 році поступив на роботу в ХНВО «Карбонат» за спеціальністю інженера-хіміка. Через кілька років поступив до аспірантури того ж харківського політехнічного на базі загальної та неорганічної хімії, але після закінчення дисертацію захищати не став, оскільки з 1991 року був цілком зайнятий літературною діяльністю.
Любить Хард-Рок, має чорний пояс з карате, одружений із 1989 року, має сина.
Майбутні співавтори познайомилися в студії «Пелікан», де Олег Ладиженський був режисером-постановником. Після недовгого спілкування у Дмитра Громова виникла ідея писати разом. Так і виник творчий дует Генрі Лайон Олді – псевдонім, складений з імен та прізвищ авторів.
«В свій час, — діляться спогадами співавтори, — коли ми тільки починали писати разом, ми подумали, що два наші прізвища поряд читачу буде важко запам’ятати, а тому добре буде взяти якийсь короткий і звучний псевдонім, один на двох».
Так народився ОЛДІ – анаграма наших імен: (ОЛ)ег + (ДІ)ма. Однак наш перший видавець зажадав додати до „прізвища“ ініціали, і ми, недовго думаючи, взяли перші літери своїх прізвищ: (Г) ромов та (Л) адиженський. Так виник Г. Л. Олді. Але потім з’ясувалося, що десь у вихідних даних треба вказувати повне ім’я та прізвище — ось так ОЛДІ став ГЕHРІ ЛАЙОHОМ»).
Стиль, що вийшов у співавторів, довгий час не піддавався класифікації, але потім і для нього знайшли визначення — центон. (Центон — досл. — «одяг, зшитий із клаптиків», твір, зібраний із фрагментів іншого, зазвичай класичного тексту, з безліччю підтекстів та відступів (римськ.)). За літературною майстерністю романи Дмитра Громова та Олега Ладиженського прирівнюються багатьма до творів таких визнаних авторів, як М. Муркок та Р. Желязни.
Самі автори одного разу визначили «жанр» своїх творів як «філософський бойовик».
Нижче – цитата з жартівливої біографії сера Олді (зі статті Ігоря Солунського «Меч проти неба»):
…Генрі Лайон Олді народився в Англії, в маленькому містечку Вестон-Супер-Мер, двадцять сьомого березня 1945 року. У 1947 році батько майбутнього письменника, місіонер церкви Св. Патріка, переїжджає разом із сім’єю до Британського протекторату в центральному районі Гімалаїв – до князівства Бутан. У зв’язку з подальшою окупацією Тибету китайською армією вся родина була інтернована в район Південної Монголії, звідки разом із опіумним караваном після тривалих поневірянь потрапила до Пакистану. В результаті подій, що відбулися, невдалий місіонер переймається ідеями буддизму напрямку «Махаяна»…
