RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

— Та ти шо, Плінтусе? Не впізнав?!
— Вибачте...
— Це ж я, Колян! Ми ж разом у дурці лежали!
— Ні в якій дурці я не лежав. Ви мене з кимось сплутали.
Психіатра Олексій у свій час відвідував, що правда, то правда. Але компанійського Коляна бачив уперше.
— Та ти гониш, Плінтусе! Приколюєшся, так?
— Повторюю...
— Давай по пивцю, за зустріч! Тут поруч генделик є...
— Коляне, я не п'ю, — Олексій змінив тактику. — Лікар заборонив...
— А ми по кухлику, без фанатизму!
— Мені правда...
— Добрий день. Територіальний центр комплектації та соціальної підтримки Дарницького району. Старший лейтенант Твердохліб.
— Старший солдат Приходько.
Вони являли собою разючий контраст.
Старший солдат: пухкий, рум'яний, капловухий. Років двадцять від сили. Він без успіху напускав на себе вигляд грізний і значний. Косився на лейтенанта: командире, я все правильно роблю?
Старший лейтенант: худий, ні, виснажений. Хвороблива блідість проступала крізь сірий наліт на шкірі. Здавалося, в обличчя намертво в'ївся фронтовий пил. Ліва рука зігнута, дбайливо притиснута до грудей. Руку немов підтримувала невидима пов'язка.
Звідки взялися?! Коли підійшли? Чортів Колян!
Чорт, чорт, чорт!!!
— Пред'явіть документи.
Документи. Документи...
Лише зараз до Олексія дійшло: сталося те, чого він боявся до усрачки. Ось так, по-дурному, нарватися на патруль ТЦК! Він сам не знав, як наважився поглянути в обличчя офіцеру — підлесливо, знизу вгору, хоча вони були одного зросту.
Даремно він це зробив.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.