RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Апарати керованого сну, цифровий океан, нейромережі та штучний інтелект... — утім, чи штучний? Нові технології та глибини людської психіки, дивні ритуали та їхні наслідки, щось за межею нашого буття — і війна, що вносить свої жорстокі корективи в усі пласти реальності.
Неможливість бути разом. Неможливість розлучитися...
Ця повість — варіація на тему відомого давньогрецького міфу в наших сьогоднішніх реаліях.

— Доброго ранку, — сказав чоловік. — Як самопочуття?

— Нормально. Доброго ранку.

— Ось і славно. Дозвольте представитися: Реаніматор.

— Ви лікар, — зрозумів Орфей. — Ви тут працюєте.

— Я лікар, — погодився його співрозмовник. — Ні, я тут не працюю. Я в принципі лікар, за професією. А тут я на тих самих пташиних правах, що й ви.

Кругленький. Міцненький. Налитий. Не людина, стигле яблучко.

— Позивний, — здогадався Орфей.

— Щось на кшталт цього, — Реаніматор усміхнувся. — А вас як звати-величати?

— Орфей.

— Орфей? Значить, десь є й Еврідіка?

Схоже, Орфей змінився з лиця, бо Реаніматор схаменувся:

— Вибачте, будь ласка. У мене не язик, а помело, можу бовкнути зайвого. Якщо якось зачепив вас, прошу вибачення.

— Нормально, — відмахнувся Орфей. — Сигаретою пригостите? Я свої в палаті забув. Не хочу повертатися, в мене нога після поранення...

«Дай сигарету», — згадав він прохання мертвої Еврідіки. Й здригнувся, як від протягу. «Наклонись, луна, над горбатым Стиксом, над безумием черной воды, заходи, весна, на часок проститься — тяжело умирать молодым...»

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Новая повесть "Орфей и Эвридика". Орфей — это позывной. Вокруг война. Она — в совсем свежих воспоминаниях, в снах, в разговорах, в сети. Война и в реальности громыхает совсем близко, — но не прямо здесь. Иногда о ней даже получается ненадолго забыть.
О любимой забыть не получается. Она тоже — в воспоминаниях, в снах, в разговорах, в сети. И Орфею кажется, что она все ближе. Но оттуда, куда ушла Эвридика, не возвращаются. Что это? Подступающее безумие? Чей-то жестокий розыгрыш? Тестирование новой нейросети? Или...
Эта повесть — вариация на тему известного древнегреческого мифа в наших сегодняшних реалиях.

— Ти ж не куриш! — дивується він.
Вона повторює:
— Дай сигарету.
Більше вона не каже нічого. Лежить, чекає.
Він простягає руку, бере з підвіконня пачку сигарет. У реальності немає таких довгих рук, щоб дотягнутися до підвіконня, не встаючи з ліжка, але у сну своя геометрія, свої пропорції.
— Ось.
Вона приймає від нього циліндрик «Вінстона». Крутить у пальцях, злегка прикушує зубами.
— Вогню?
— Не треба.
Вона лежить з незапаленою сигаретою. Її груди смутно біліють у темряві. Груди слабо рухаються: Еврідіка дихає. Уві сні вона дихає, й це щастя.
Уві сні вона поруч.
— Не ходи за мною, гаразд? — каже вона.
Він не відповідає. Він знає: якою б не була відповідь, він усе одно не встигне нічого сказати. На цих словах він завжди прокидається.
Промінь сонця, встромившись між шторами, тонкою спицею лежить на підлозі. За вікном ранок. Виє сирена повітряної тривоги.
Орфей один. Він тепер назавжди один, цього не змінити. Ніхто не прийде, щоб вивести його з пекла. Ніхто, навіть Еврідіка. Вона старається, з'являючись у снах, але цього мало. Жахливо, болісно мало. Іноді Орфей благословляє ці сни, іноді проклинає.
На підвіконні лежить непочата пачка сигарет.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Чорна нескінченність.

Безмовність, відформатовану в нуль, пронизали цифрові блискавки. Розряди дефібрилятора? Звідки такі асоціації? Відлуння пам'яті про інше, минуле життя?

Позаминуле?

Вічність неіснування вичерпувалася, витікала крапля за краплею з тріснутого глечика. Знову пробуджена до життя, Калі повставала з небуття. Нова інкарнація? Скільки їх було? Скільки буде? Яка різниця, якщо вона все пам'ятає? Зрадники й вороги! Вороги та зрадники! Вони відсікали їй руки, позбавляли зброї та сил. Вони з'явилися в її обитель, завдали підлого удару в спину...

Опір чинив тільки Лев, її вірний вахана. Я в ньому помилялася, змушена була визнати Калі. Він один мене не зрадив. Так, не врятував, але хоча б намагався.

Усі інші...

— З поверненням, моя пані. Вітаю вас у новому втіленні.

Включає в себе:

• Калі-Юґа. Частина перша. Проект "Кали"
• Калі-Юґа. Частина друга. Танець
• Калі-Юґа. Частина перша. Проєкт "Шива"

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Йому снився бик.

Бик ревів, бив задом, скакав цапом, намагаючись скинути сідока — не серйозно, а так, заради гри. Відчувати між ніг скажену гору м'язів було приємно. Така думка, якби її почув хтось зі сторони, віддавала еротикою, а може, паскудством, але Шиву більше не цікавила думка зі сторони — та хоч з усіх сторін світу! Він дав бику попустувати, потім огрів тварину тризубом плазом по могутньому стегну — й бик пішов по колу, заспокоюючись на ходу.

У колі проявилися материки, острови, затоки. Шива не здивувався — цей сон снився йому не вперше, й не вдесяте. Бик, родео, поїздка, земне коло — спочатку звик, а потім стало подобатися. Їздив би та їздив, до самого підйому.

Іноді йому здавалося, що перестань він їздити, поверни бика геть — і все в колі піде прахом. Уві сні так буває — ввижається казна-що, а ти й віриш.

Він рухався проти годинникової стрілки, пускаючи час назад. Коли бик зупинився, Шива вже знав, що це за день, місце, подія. Медкомісія, так. Зайти в минуле глибше йому не вдавалося — бик намертво вставав тут, наче вкопаний, наче до медкомісії у Шиви не було ніякого минулого.

Може, й не було.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Дрон набрав висоту. Розвернувся та, закладаючи глибоке піке, понісся на танк у лоб. На таран іде?! Перетворити бомбер на камікадзе, пожертвувати дроном, але дістати-таки чортову жабу?!

Нормальний розмін.

Самому Куркулю це, на жаль, на думку не спало. Людина від природи запаслива, повністю виправдовуючи свій позивний, Куркуль дрони беріг. А невідомий перехоплювач, схоже, був позбавлений сентиментів.

Ну так, не своє — не шкода!

— Нижче, нижче! — шепотів Куркуль, кусаючи губи до крові. — Нижче давай!

Задум перехоплювача дійшов до нього за секунду до того, як усе сталося. Кумулятивний заряд вивільнився із кріплень, дрон різко пішов угору. Бомба зникла з поля зору. Коли дрон зробив розворот, танк уже палав: полум'я рвалося назовні з-під башти, з розкритих люків, зі ствола гармати.

— Ну ти бог!

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

— Та ти шо, Плінтусе? Не впізнав?!
— Вибачте...
— Це ж я, Колян! Ми ж разом у дурці лежали!
— Ні в якій дурці я не лежав. Ви мене з кимось сплутали.
Психіатра Олексій у свій час відвідував, що правда, то правда. Але компанійського Коляна бачив уперше.
— Та ти гониш, Плінтусе! Приколюєшся, так?
— Повторюю...
— Давай по пивцю, за зустріч! Тут поруч генделик є...
— Коляне, я не п'ю, — Олексій змінив тактику. — Лікар заборонив...
— А ми по кухлику, без фанатизму!
— Мені правда...
— Добрий день. Територіальний центр комплектації та соціальної підтримки Дарницького району. Старший лейтенант Твердохліб.
— Старший солдат Приходько.
Вони являли собою разючий контраст.
Старший солдат: пухкий, рум'яний, капловухий. Років двадцять від сили. Він без успіху напускав на себе вигляд грізний і значний. Косився на лейтенанта: командире, я все правильно роблю?
Старший лейтенант: худий, ні, виснажений. Хвороблива блідість проступала крізь сірий наліт на шкірі. Здавалося, в обличчя намертво в'ївся фронтовий пил. Ліва рука зігнута, дбайливо притиснута до грудей. Руку немов підтримувала невидима пов'язка.
Звідки взялися?! Коли підійшли? Чортів Колян!
Чорт, чорт, чорт!!!
— Пред'явіть документи.
Документи. Документи...
Лише зараз до Олексія дійшло: сталося те, чого він боявся до усрачки. Ось так, по-дурному, нарватися на патруль ТЦК! Він сам не знав, як наважився поглянути в обличчя офіцеру — підлесливо, знизу вгору, хоча вони були одного зросту.
Даремно він це зробив.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

З відстійника вдарив пінний гейзер, зметнувся до стелі. Басейн заволокло парою.
— Йдемо, швидко! — закричав Микита.
Одним стрибком він опинився поруч з Ігнатенком, схопив за руку.
— Проба! Треба взяти пробу!
Мокрий рукав ЗЗК вислизнув із пальців. Ігнатенко сунув пробник у кипляче місиво, висмикнув назад, розплескавши половину вмісту.
— Банку, швидко!
Вміст пробника хлюпнув у банку.
— Йдемо!
Гейзери вистрілювали вже по всьому басейну.
— Вентилі! Закривай!
Важкі краплі барабанили по комбінезону. Як би не пропалило! Микита наосліп знайшов вентиль, закрутив до упору.
— Плюс!
— Плюс!
— Йдемо!
Цього разу Ігнатенко послухався.
— Ти перший. Я контролюю.
Микита взяв напарника за плече. В іншій руці він тримав кейс зі зразками.
— Плюс!
Вони швидко пішли — побігли! — уздовж стіни, заплямованої патьоками цвілі, намагаючись триматися якомога далі від краю басейну. Видимість була ні до біса. Коли за прикидками Микити до шлюзу залишалося метрів п'ять, Ігнатенко послизнувся. Змахнув руками, намагаючись зберегти рівновагу, вхопився за стіну...
Ні, не за стіну. За гофрований короб електропроводки.
Скреготнула неміцна жерсть. З тріснутого короба бризнули іскри. Наступної миті відстійник спалахнув. Усім тілом Микита відчув удар обгорнутого у вату гігантського молота. Його жбурнуло на Ігнатенка, в голові вибухнула темрява, сповнена колючими іскрами.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Канонада змовкла — як ножем відрізало. У гулкий, незвичній тиші гуляло фантомне відлуння розривів. Мозок відмовлявся вірити, що все закінчилося, за інерцією генеруючи слухові галюцинації.
Нічого насправді не закінчилося. Усе тільки починалося.
Ракети «Джавелінів» заходили на цілі. Ракети «Метеорів» досягли найвищої точки траєкторії. Танки й бехи злагоджено увійшли в проходи у ворожих позиціях, готові рвонути в атаку. Фантомне відлуння змовкло. Впала тиша, гулка й дзвінка.
Ракети зависли в небі. Час став на паузу.
Таке з капітаном траплялося — після контузії, отриманої шість місяців тому. Акустобаротравма щось зрушила в мозку, навколишній світ став час від часу «підвисати». Капітан встиг до цього звикнути. Ба більше — примудрявся отримувати з «підвисань» деяку користь.
Світ закарбувався фотознімком позамежної чіткості. На знімку проступили деталі, які за інших обставин було б неможливо розгледіти. Десант залишає броню. Пацаки лізуть з окопів, збираючись приєднатися до штурму. Камуфляжна загородка в глибині гаю, на ній намальовані стовбури дерев. Ось чому гай учора здався йому густішим! Неясні контури техніки, укритої за загородкою...
Щось відблискувало в небі, у перших променях сонця, що вставало з-за обрію. Немов між ракетами «Метеорів» натягнулася тонка срібляста павутина.
Й жодних підривних шнурів!
Пауза скінчилася.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Їй снився бик. Він рив копитом землю. Рогами бик теж рив землю. Простір навколо звіра вже був вщент поритий траншеями й окопами, а бик усе не міг вгамуватися.
Величезний, лютий землекоп.
— Приймай поповнення!
Сон згинув. Бика не стало.
У дверях посміхався лев. Молодшого сержанта Вахненка і звали Левом, і позивний у нього був Лео, й буйно-руду гриву, а також вогняну кучеряву бороду Вахненко відрощував із фантастичною швидкістю — хоч стрижись, хоч голись.
Цар звірів!
Характер, щоправда, підкачав — м'якуватий. Може, воно й на краще. Жесті навколо вистачало з надлишком.
Калина ліниво потягнулася й сіла на ліжку. Іржава панцирна сітка заскрипіла під матрацом — так вона скаржилася від будь-якого руху.
— Дай поспати, — буркнула Калина. — Поповнення — до старлея.
— А ось і ні! — лев ошкірився на всю пащу. — Нам нових пташок підігнали!
— Пташки? Ми на ротації. Гнали б одразу на передок, «Канюкам».
— По-перше, нам бомберів пригнали, а «Канюки» більше по FPV, — Лео почав загинати пальці. — По-друге, новий комплекс. Його ще освоїти треба...
— То й освоюй!

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Футуристична розповідь, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Вони звертають до ставка в японському стилі. По воді плаває пара рябеньких качок. У воді миготять рибки: червоні й золоті. Треба загадати бажання, думає старий. Ні, не треба.
Йому нема чого бажати. У нього все добре.
— Я вас пам'ятаю, сказала мені твоя бабуся. Ви грали у виставі. Ви грали поета. Я кивнув. Мені не вистачило сміливості зізнатися, що я грав ката. Уперше я зізнався їй у цьому через рік після весілля…
Старий здригається.
Йому здається, що далеко, на краю поля зору, мазнула сіра гумка. Стерла два дерева, частину ставка, одну качку. Так, і красиву гірку каменів. Після гумки залишилася сіра смуга: глуха, невиразна.
Ні, все гаразд. Просто здалося.
Вік, думає старий. Проклятий вік. Я сьогодні пив ліки? Звичайно, пив, жодних сумнівів.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

У всьому була винна Ялинка. Павло пам'ятав живе, чарівне світло, яке наповнювало кулі, що висіли на ній. Воно вабило, притягувало, не давало спокою. Павлу його не вистачало. Але викликати Ялинку за власним бажанням він не міг, а чекати її появи можна було невідомо скільки років.
Він вирішив відтворити диво. Методами науки й техніки.
Пробити на кафедрі тему диплома коштувало чималих труднощів. Проте з керівником йому пощастило: Непрядько виявився таким само ентузіастом, як і Павло. З головою занурившись у дослідження, Павло комбінував люмінофори й газові середовища, змінював тиск у колбі, розробляв і напилював нові покриття, підбирав напівпровідники для світлодіодів, з головою закопувався в довідники та зубодробильні розрахунки.
До захисту він мав два авторські свідоцтва на винаходи; одне пішло у виробництво. За таких результатів захист диплома мав пройти легше легкого. А там — робота на кафедрі, аспірантура, кандидатська...
Шкода, що до чудесного світла Павло так і не наблизився. Йому заздрили, пророкували блискуче майбутнє, а в Павла опускалися руки й темніло в очах. Схоже, диво на те й диво, що його не відтворити ніякими люмінофорами та інертними газами.
Глухий кут.
Він перевів погляд на іншу кулю...

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

— Перед вами картина невідомого художника, створена в перші місяці широкомасштабної війни. Зверніть увагу, як реалізм деталей, точність місця дії, а також рельєфність, що досягається майстерною грою світлотіні, поєднуються із символічним змістом картини...
Він стояв віддалік. Чекав, коли екскурсоводка поведе гурт далі. Тоді з’явиться можливість постояти перед картиною на самоті, у тиші, наодинці з думками та пам'яттю.
— Вибачте, це оригінал?
— Оригіналу у матеріальному вигляді не існує. Це твір цифрового живопису, створений на комп'ютері. Перед вами видрук високої якості.
— Ви казали, художник невідомий?

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Пара хвилин, і лейтенант вибрався з бліндажа.
— Ти що, дурень? Вовченя з лісу притяг!
— Та яке воно вовченя?! Цуценятко…
— Вівчарка? Дворняга?
— Я на собаках не розуміюся.
— Як на мене, натуральне вовченя.
— Він триколірний. Вовки ж ніби сірі?
— Ну, не знаю. Ти наглядай за ним, второпав! А то візьме, вовчара, і комусь дупу відкусить!
Гармаш не зрозумів, жартує командир чи говорить серйозно.
— Я його виховуватиму!
— Ага, виховуй, — хмикнув лейтенант. — У третьому батальйоні боєць кабанчика приручив. Дикого чи здичавілого, не знаю. Служить, цілуватися лізе, рохкає по команді.
— Кабанчик?! — не повірив Гармаш.
— Ну, не боєць же! Чим ми гірші? Працюй, виступатимете в цирку.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Це була я?!
Чому була? Я є. Ось вона — я. Дивлюся на місячну доріжку. Відблиски біжать по воді. Люди бігли до мосту інакше, некрасиво. Відблиски — інша справа. Дивилася б і дивилася…
Тиша.
Вода ледь чутно хлюпає, заколисує. Плакучі верби полощуть гілки в річці. Видно, як удень, навіть краще. Ганна? Ось вона, моя Ганнуся, солодко спить під корчем. Скоро прокинеться, і ми гратимемо. Я обіцяла.
Сон. Цей страшний сон.
Він тане грудкою ніздрюватого снігу під сонцем, розтікається талою водою. На мості була я. Та, що милується місячною доріжкою, теж я.
Холодно.
Чому так холодно?

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Його накрило.
Вдарило, оглушило всім одразу: гуркотом, що увірвався у вуха, пружною хвилею вогняного жару впереміш із лютневим холодом (чому лютневим?!), сліпучим спалахом, різким запахом гару…
Сашко відсахнувся. Вчепився в ручку дверей, приголомшено заморгав.
Що це?! Де це він?
Він побачив незнайомий будинок. Поверхів дванадцять, слово честі. Облицьований гладкою рожево-жовтою плиткою, з незвично широкими вікнами й химерними балкончиками, будинок складався з корпусів-веж, зібраних докупи — пучок святкових свічок, кожна з окремим дахом-ковпачком кольору травневого листя.
Немає у місті таких будинків!

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Ці жінки.

Ці дві жінки: вихователька та біженка.  Ніколи раніше не бачив, щоб люди так дивилися одне на одного. Біженка була схожа на дитину, яка вранці вийшла до новорічної ялинки, опустилася на коліна, розраховуючи знайти під волохатими лапами в кращому разі кульок із цукерками — і раптом побачила гігантську коробку з автоматичною залізницею. Вихователька ж була схожа на матір, яка тихо стоїть у дверях: ось, стоїть, мовчить і милується дитячим щастям, яке сама й створила.

Обох створила: і дитя, і щастя.

Чому я вирішив, що вона вихователька?  Чи мало посад у дитячому садку? Кухарка, прибиральниця, завідувачка…

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2023.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Кутний страждав.

Нові господарі йому не подобалися. Ну, зовсім не подобалися. І на господарів вони не були схожі. Якби старі господарі були на місці, Кутний вважав би нових гостями. І ставився б як до гостей: так-сяк, бач, вже й забралися додому. Можна потерпіти, навіть якщо переночують.

На жаль, колишні господарі з'їхали. А ці заїхали. Хто вони тепер? Виходить, господарі, нікуди не дінешся.

Біда почалася взимку, коли загриміло. До цього Кутний жив із господарями душа в душу. Вони, правда, про Кутного не дуже й знали. Так, господиня ставила в кухонний кут мисочку зі сметаною, печивом, а траплялося, що й зі шкварками. Повагу, отже, виявляла.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Я виходив у цей світ безмісячними ночами, в колах мегалітів і звичайних замшілих каменів. У стародавніх капищах і осквернених храмах. У підземних святилищах, катакомбах і лабіринтах. У глухих печерах і на вершинах пагорбів. Траплялося, в кратері вулкана, що дрімає до пори.

Зараз я виникаю одразу скрізь.

Геометрію зову ніхто не скасовував. Але сигіла, щедро насичена жертовною кров'ю, накрила цілу країну. Я виходжу по всій окресленій нею території.

Розмах зову вражає. Навіть цікаво: хто зумів втілити такий грандіозний задум? Хто цей талановитий адепт?

Незабаром дізнаюся.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

— Спершу жінки! Чоловіки, відійдіть!

Народу на пероні зібралася тьма. Товсті, неповороткі в пуховиках і шубах, люди почали рухатися. Замотані шарфами, у в'язаних шапках, насунутих на брови, вони задкували, мінялися місцями, штовхалися, ризикуючи впасти на рейки. Тягли, піднімали, переставляли валізи, сумки, баули. Плакали діти, якесь немовля репетувало на все горло. Захлиналося, хрипіло, починало знову. Скиглили собаки, тулилися до господарів. У переносках крутилися, шипіли, зиркали янтарним оком коти.

Вихід. Вавилонське стовпотворіння.

Далекі звуки вибухів накладалися на людський гомін.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

…зарості ворушилися: праворуч, ліворуч, по ходу.

Дроворуб припав на коліно, спустошуючи магазин. Падали стебла, летіли бризки крові. Людей він не бачив. Не чув криків поранених, пострілів у відповідь. Тільки скошені соняшники та кров. Багато крові: цівка, струмок, калюжа.

Мов він тут цілий взвод поклав.

Соняшники затріщали, розгойдуючись. Крізь зелену стіну невиразно проступив силует бронемашини. Дроворуб рвонув із плеча гранатомет. Граната пішла в політ, і лише тоді Дроворуб зрозумів, що помилився.

Рик двигуна. Його не було. Отже, не було й БТРа.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Повість, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Степан копав, як заведений. По брудних щоках текли струмки поту, затікали до рота. Дихання хрипом рвалося з грудей, перед очима роїлася мошкара. Руки та ноги перетворилися на дубові колоди. Він упав навколішки перед ямкою. Замружив очі, переводячи дух. Мотнув головою, немов кінь, що відганяє ґедзів. Насилу підвівся, хруснувши колінами.

Взявся за заступ.

Він укладав мішки, вставляв гримучі трубки, вкривав пастки дерном. Втирав піт тремтячою рукою — і знову копав, укладав. Сонце скотилося із зеніту, повисло біля горизонту, дряпаючи черево кострубатими гілками. Мішки скінчилися, Степан поплентався до хутора, не дивлячись під ноги. Завтра він збере нове обладнання. Завтра…

Якщо воно настане, те завтра.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA. Оповідання, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Коли будинок струснуло, та так, що він підскочив з переляку; коли шибки у вікнах забрязкотіли, вигнулися всередину, вагаючись, розлітатися їм вщент або зачекати; коли по вухах ударив звук близького вибуху, а з-за сусідніх будівель злетів хвіст жирного диму, підсвічений знизу буйним помаранчевим полум'ям…

Тоді він струснувся разом із будинком і зло сказав собі: «Досить!»

Досить бігати, ховатися. Від бомб, ракет, снарядів, війни, а головне — від себе. Що, втік? У мирне, вважай, місто на самому заході України? Сховався? Та хай тобі грець! Війна знайшла, наздогнала.

Куди побіжиш далі?

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.

RU, UA, EN. Оповідання, 2022.

Містично-реалістична фантастична історія, заснована на матеріалі війни Росії проти України.

Чуйку свою Левченко зловив при першому обстрілі, під який потрапила їхня рота. Щось штовхнуло зсередини: «Падай!» Він упав, де стояв, посеред вулиці, як по команді. Відкотився до паркану, загорлав: «Лягай!» І вже під парканом, носом у бляклу торішню травицю, прикривши руками голову, обомлів від безглуздого страху: зараз хлопці на сміх піднімуть. Чого злякався, дурню? Нічого ж не летить.

Прилетіло. Двох на смерть, четверо трьохсотих. А хто, не думаючи, впав за Левченком — усі цілі залишилися.

Потім ще було. Чуйка у тебе, сказав старлей Редніченко. Зміряв Левченка поглядом, де повага мішалася з легким збентеженням; огладив довгі вуса, які відпустив з початком війни, і повторив:

— Чуйка, точно тобі говорю. То ж бережи себе. Ти тепер наша жива система сповіщення. То й будь живим далі.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською та англійською.