RU, UA. Оповідання, 2023.  Дванадцята новела з циклу "Чорна поземка".

Містична розповідь на воєнному матеріалі.

— Ромко! Друже!
Дядько Михайло підвівся з-за столу:
— Дай я тебе розцілую!
Й розцілував.
Я ледве вирвався. Якби я був живий, він би мене задушив.
— Ромко! Так ми тепер що?
Дядько Михайло все не міг заспокоїтися. Розчервонівся, очі горять, язик за словами не встигає. Як соточку на груди прийняв, чесне слово! Я навіть вловив різкий запах спиртного, який від нього йшов, хоча знав, що дядько Михайло не пив нічого міцнішого за чай. Ну, тут уже пам'ять моя розстаралася, підкинула з архіву запашок. А то я п'яних не нюхав!
— Так ми тепер можемо, так? Ми можемо?!
— Ну, можемо, — буркнув я.
Радості, що охопила дядька Михайла, я не відчував.
Й тут я побачив очі. Сяючі очі всіх наших. Наталка, Тамара Петрівна, Естер Лазарівна — вони дивилися на мене із захопленням і надією. Ніколи ще жінки не дивилися на мене так. Та й чоловіки теж, якщо міряти дядьком Михайлом.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.