Десять на тринадцять
RU, UA. Оповідання, 2024. Третя новела з циклу "Чорна поземка".
Містична розповідь на воєнному матеріалі.
— Дядьку Михайло, ти чого?
Він не відповів. Шмигнув носом, відвернувся. Дядько Михайло плаче? Бути не може! Якби не бачив на власні очі, у житті не повірив би.
У житті не повірив би. А зараз вірю.
— Та що трапилося? Чи помер хтось?
Привіт, друже мій, довгий язик. Ти, як завжди, знову встиг поперед мізків. Так, Ромка Голосій — сама делікатність, звичайно. Має рацію дядько Михайло, через слово згадуючи мою бездушну «ментівську натуру».
— Народився, — він схлипнув по-дитячому.
У мене аж у носі защипало від жалю.
— Не вмер, Ромо. Народився.
— Хто?
— Онука. Онука у мене народилася.
— Чого ж ви плачете? Радіти треба!
Це не я. Це Наталка мене випередила.
— Я радію…
— Бачимо ми, Михайле Яковичу, як ви радієте, — це вже Естер Лазарівна. — Розповідайте, у чому проблема. Ми тут усі не чужі люди. Допоможемо чим зможемо.
Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.