RU, UA. Оповідання, 2024.

Сучасна міфологія, засновано на матеріалі війни Росії проти України.

Новая повесть "Орфей и Эвридика". Орфей — это позывной. Вокруг война. Она — в совсем свежих воспоминаниях, в снах, в разговорах, в сети. Война и в реальности громыхает совсем близко, — но не прямо здесь. Иногда о ней даже получается ненадолго забыть.
О любимой забыть не получается. Она тоже — в воспоминаниях, в снах, в разговорах, в сети. И Орфею кажется, что она все ближе. Но оттуда, куда ушла Эвридика, не возвращаются. Что это? Подступающее безумие? Чей-то жестокий розыгрыш? Тестирование новой нейросети? Или...
Эта повесть — вариация на тему известного древнегреческого мифа в наших сегодняшних реалиях.

— Ти ж не куриш! — дивується він.
Вона повторює:
— Дай сигарету.
Більше вона не каже нічого. Лежить, чекає.
Він простягає руку, бере з підвіконня пачку сигарет. У реальності немає таких довгих рук, щоб дотягнутися до підвіконня, не встаючи з ліжка, але у сну своя геометрія, свої пропорції.
— Ось.
Вона приймає від нього циліндрик «Вінстона». Крутить у пальцях, злегка прикушує зубами.
— Вогню?
— Не треба.
Вона лежить з незапаленою сигаретою. Її груди смутно біліють у темряві. Груди слабо рухаються: Еврідіка дихає. Уві сні вона дихає, й це щастя.
Уві сні вона поруч.
— Не ходи за мною, гаразд? — каже вона.
Він не відповідає. Він знає: якою б не була відповідь, він усе одно не встигне нічого сказати. На цих словах він завжди прокидається.
Промінь сонця, встромившись між шторами, тонкою спицею лежить на підлозі. За вікном ранок. Виє сирена повітряної тривоги.
Орфей один. Він тепер назавжди один, цього не змінити. Ніхто не прийде, щоб вивести його з пекла. Ніхто, навіть Еврідіка. Вона старається, з'являючись у снах, але цього мало. Жахливо, болісно мало. Іноді Орфей благословляє ці сни, іноді проклинає.
На підвіконні лежить непочата пачка сигарет.

Електронна книга, написана російською мовою, перекладена авторами українською.