Дорогі друзі!

Сьогодні на авторському сайті «Світ Олді» опубліковано шосту Пісню роману «Одіссей, син Лаерта. Книга 2. Людина Космосу» – «Є ЩЕ ОДИН ПРЕДВІЧНИЙ БОРГ…» – та епод. Друга книга опублікована на сайті ПОВНІСТЮ!

Переклад Галини Панченко, яка до того зробила також переклади інших романів з “Ахейського циклу”: “Герой має бути один” та “Онук Персея”. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.

Ласкаво просимо до Еллади!

Цитата:

…туман навколо кипів вітрилами.

Меланфій відчув, як волосся в нього стає дибки. Тріщить, іскриться. Немов побитий життям козопас перетворився на щоглу, всіяну вогнями Діоскурів. Раніше він завжди вважав, що такі дурниці складають негідники-аеди: дурити простаків, висікаючи сльозу чи крик жаху. Переконатися у своїй помилці було вкрай неприємно; і далеко на задвір’ї свідомості, що закам’яніла в безнадійності, промайнула думка, що це не єдина помилка, яку Меланфію сьогодні доведеться усвідомити.

Борти діпрори й обох «вепрів» зникли в туманній штовханині, сивій з рудим відливом. Пасма спліталися, роблячись мереживним павутинням чи сотнями тугих кісок зі смішними китичками по краях; злий сміх злетів по лівій руці, штовхнув батогом і змовк так само різко, як і почався. «Я розповім! я все!.. все розпо…» – знайомий голос починав кричати це «я все! все!..», губився в глухій безмовності, щоб знову захлинутися розпачливим: «Все! все розповім!..»