Дорогі друзі!

Сьогодні на авторському сайті «Світ Олді» опубліковано дев’ятий розділ книги «Ватажок» — третьої частини роману-трилогії «Дикуни Ойкумени», третього з епопеї «Ойкумена» — у перекладі українською: «СТАТИ В СТРІЙ!» і епілог. «Ватажок» опублікований на сайті ПОВНІСТЮ!

Ласкаво просимо до Ойкумени!

Переклад зробила Лорина Тесленко (Філоненко), ілюстрація на обкладинці Володимира Бондаря, внутрішні кольорові ілюстрації створені Євгеніем Ступніковим за допомогою нейромережі Midjourney.

_______________________________

Цитата:

Замість голого, наскрізь продувного степу, замість колючого вітру, снігової крупи, що зривається з низьких сірих хмар, замість дерев’яного щита з кріпленнями й горна з розжареним тавром, Лівію зустріла піраміда. Гладкі плити були витерті тисячами ніг. Сходинки йшли вниз на чотири сторони. І сонце, божевільне сонце Астлантиди над головою: воно обрушувало з небес, вигорілих вщент, потоки нестерпного жару. Сонце смикалося, ніби припадочне, поштовхами, наче сім’я з фалоса, видавлювало з себе порції спеки. Розбухало, зіщулювалося, на мить тьмяніло – і раптом спалахувало сліпучою білизною, погрожуючи зірватися з прив’язі, роззявити термоядерну пащу…

Привіт, подруго, сказала Лівія піраміді. Як же ж, пам’ятаю. Сюди мене та Змія привів Бич, висмикнувши через корсет у свій галюцинативний комплекс. Привів і велів убивати. Знаєш, подруго, я ніколи раніше не думала, що таке можливо. Але ваш Острів Чапель, діра вигрібної ями, той ще клоун. Він підкидає сюрприз за сюрпризом, регочучи над власними жартами. Чому зараз має бути інакше? Тому що я на Тишрі? На планеті гематрів, де базується Рада Ліги; у представництві Великої Помпілії, вважай, у серці Ойкумени?

«Серце? – захлинаючись пульсацією, розреготалося сонце над пірамідою. – Ні, справді, серце?!»