Дорогі друзі!

Сьогодні на авторському сайті «Світ Олді» опубліковані дев’ята глава книги «Втікач» — другої частини роману-трилогії «Блудний син», п’ятого з епопеї «Ойкумена» — у перекладі українською: «ТРАВМА НАРОДЖЕННЯ або НЕ БІЙТЕСЯ, Я ШВИДКО РОСТУ» — а також епілог. Тепер книга опублікована на сайті ПОВНІСТЮ!

Переклад зробила Лорина Тесленко (Філоненко), яка раніше переклала романи-трилогії «Ойкумена», «Місту та світу», «Дикуни Ойкумени» та «Втеча на ривок». Малюнок на обкладинці Володимира Бондаря, внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.

Ласкаво просимо до Ойкумени!

Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у війні, що розв’язана Росією. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.

______________________

Цитата:

Попереду рисили криптиди.

Спрути жваво перебирали мацаками, сильними й пружними, – достоту восьминогі коні з фольклору докосмічної ери. Ага, подумав Гюнтер. Даремно, чи що, більшість флуктуацій континууму носить імена міфічних чудовиськ! Міти – лжа, та натяк в них… Предки не вміли літати до зірок, але ментали серед них народжувалися. Хіба мало що вони могли побачити під лузгою – щоб потім розповідати одноплемінникам біля багаття страшні байки? Закарбувати у вигляді примітивних плоских малюнків? Вийшов же я сам у дитинстві на контакт із Регіною ван Фрассен, що перебувала за тридев’ять парсеків від Ларгітаса?

Неможливе, ти міт, пшик, обманка.

Спочатку Гюнтеру нестерпно хотілося озирнутися. Дізнатися: пішов брамайн за Натху чи віддав перевагу смерті? Він терпів, скільки міг, а біля бродячих круч терорист наздогнав загін. Прилаштувався збоку, вирівняв темп і дихання. Тепер брамайн біг разом з усіма, демонстративно не дивлячись на кавалера Сандерсона. Гюнтер відповідав йому взаємністю.

«До-до-му! До-до-му!» – стукали копита сатира. По камінню. По купинах. По сухій потрісканій глині.

Додому!