Дорогі друзі!
Авторський сайт «Світ Олді» представляє вам новий поетичний «суперомнібус» «ВІРШІ ВІЙНИ» українською: усі вірші воєнного часу (2022-2025 р.р.) Олега Ладиженського, написані на сьогоднішній день, — одним файлом!
Дванадцять поетичних збірок: касиди, балади, рубаї, верлібри, сонети, блюзи, поеми… Три з половиною роки життя. Відтепер увесь цикл «ВІРШІ ВІЙНИ» доступний у повному обсязі, як то кажуть, «в один клік».
У комплект увійшли збірки:
“Я йшов по злих уламках скла…”
“Фантомний біль”
“Острів сирен”
“Вузлик на пам’ять”
“Бог втомився”
“Вовчий місяць”
“Арлекін та Коломбіна”
“Балада втоми”
“Золотий верлібр”
“Хронос”
“Ящики Пандори”
“Балада трьох стін”.
Більшість віршів представлена в авторських перекладах Олега Ладиженського, а деякі — у перекладах чудової перекладачки та поетеси Лорини Філоненко, за що їй велика дяка! Також велика дяка невтомному адміну «Світу Олді» Євгенію Ступнікову!
Ласкаво просимо!
Частина отриманих коштів піде на благодійні волонтерські цілі. Адміністрація сайту встановила на цю публікацію кілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.

* * *

Вже звикаєш до усього,
До ракет і до снарядів,
Поруч, далі – канонада.
Ось ізнов накрило «Градом»,
Довгий погляд в ніч-небогу,
Тьма за вікнами розлога.
Вже звикаєш до усього.

І звикаєш вже звикати,
Часу хід ловить руками,
Жить хвилинами, віками,
Миті обертать на камінь,
Не боятись, не вникати,
Виправдання не шукати.
І звикаєш вже звикати,

Звикнеш до життя без мрій
І без сліз, без довгих планів,
Тут планета Переландра,
Дихать солодко на ладан,
Лопне трос від зайвих дій.
Все по-справжньому, зумій
Звикнуть до життя без мрій.

Все у звичку, всіх у звичку.
Як лапки тим звичкам личать!
Ще й в дужки враз помістив.
І тривожна жде валізка,
Що там далі – пух, залізо?
Все життя у жмені стис,
Бо приготувавсь нести.