Сайт “Світ Олді” представляє благодійну публікацію нової повісті Генрі Лайона Олді “Орфей і Еврідіка. Частина 1: А коли я стану, ким був завжди…” двома мовами (в авторському перекладі).
Наш новий цикл “Особливий час” потроху набуває обрисів. Нова повість “Орфей і Еврідіка”. Орфей — це позивний. Навколо війна. Вона — у зовсім свіжих спогадах, у снах, у розмовах, у мережі. Війна і в реальності гуркоче зовсім близько, — але не просто тут. Іноді про неї навіть виходить ненадовго забути.
Про кохану забути не виходить. Вона теж — у спогадах, у снах, у розмовах, у мережі. І Орфею здається, що вона все ближче. Але звідти, куди пішла Еврідіка, не повертаються. Що це? Безумство, що підступає? Чийсь жорстокий розіграш? Тестування нової нейромережі? Або…
Ця повість — варіація на тему відомого давньогрецького міфу в наших сьогоднішніх реаліях.
Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв’язаній Росією війні. Адміністрація сайту встановила на повість кілька різних цін. Обирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо одне одному, виживаємо разом.
____________
Цитата:
— Дай сигарету, — каже вона.
— Ти ж не куриш! — дивується він.
Вона повторює:
— Дай сигарету.
Більше вона не каже нічого. Лежить, чекає.
Він простягає руку, бере з підвіконня пачку сигарет. У реальності немає таких довгих рук, щоб дотягнутися до підвіконня, не встаючи з ліжка, але у сну своя геометрія, свої пропорції.
— Ось.
Вона приймає від нього циліндрик «Вінстона». Крутить у пальцях, злегка прикушує зубами.
— Вогню?
— Не треба.
Вона лежить з незапаленою сигаретою. Її груди смутно біліють у темряві. Груди слабо рухаються: Еврідіка дихає. Уві сні вона дихає, й це щастя.
Уві сні вона поруч.
— Не ходи за мною, гаразд? — каже вона.
Він не відповідає. Він знає: якою б не була відповідь, він усе одно не встигне нічого сказати. На цих словах він завжди прокидається.
Промінь сонця, встромившись між шторами, тонкою спицею лежить на підлозі. За вікном ранок. Виє сирена повітряної тривоги.
Орфей один. Він тепер назавжди один, цього не змінити. Ніхто не прийде, щоб вивести його з пекла. Ніхто, навіть Еврідіка. Вона старається, з’являючись у снах, але цього мало. Жахливо, болісно мало. Іноді Орфей благословляє ці сни, іноді проклинає.
На підвіконні лежить непочата пачка сигарет.