Дорогі друзі!

Ми раді представити вам НОВУ КНИГУ Г. Л. ОЛДІ З ЦИКЛУ «ЧИСТА ЗЕМЛЯ» українською (в авторському перекладі)! Це другий том нового роману-дилогії «Короп, дракон і журавель: Книга 2. Гонець до пекла».

Книгу склали три повісті, написані 2025-го року: «Повість про торговців забороненим», «Повість про одного начальника та дві грамоти» та «Повість про гінців до пекла».

«Повість про торговців забороненим» щойно опублікована на авторському сайті «Світ Олді».

Ласкаво просимо!

Адміністрація сайту встановила на повість кілька різних цін – вибирайте ту, що вам по кишені. Частина отриманих коштів, як завжди, піде на благодійні волонтерські потреби. Допомагаємо один одному, виживаємо разом.

Картина на обкладинці – Утагава Кунісада (він же Утагава Тойокуні III), 1858 р. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна. Колоризація за допомогою ШІ Олега Ладиженського.

Інші дві повісті, що склали книгу, будуть опубліковані слідом: по одній повісті на місяць.

______________

Анотація:

Закон Чистої Землі суворий: вбивства заборонені буддою Амідою. Душа вбивці вирушає до пекла, а душа вбитого вселяється у тіло вбивці. Якщо ж закон порушено, то приходить Торюмон Рейден, старший дізнавач служби Коропа-і-Дракона.

Підвищення по службі відкриває дорогу в пекло. Торгувати можна всім, так чому б не продати друге життя? Сходи небезпечного дізнання ведуть на вершини влади. Нові друзі та вороги; новий страх — не за себе, за сім’ю.

Роман «Короп, дракон і журавель» продовжує цикл «Чиста Земля», розпочатий романами «Короп і дракон» та «Дракон і короп».

_____________

 

Цитата:

— Я змушений повідомити вам, — сказав пан Секі, — найнеприємнішу звістку.

Я дивився на начальство, немов бачив його вперше. Пан Секі сидів на похідному стільці, немов полководець під час битви. На ньому — в сенсі, не на стільці, а на панові Секі! — було темно-синє кімоно із золотим візерунком. Голову вінчала чорна шапка чиновника. У руці старший дізнавач тримав розмережане віяло, яким час від часу обмахувався.

За його спиною на стіні, в бризках і піні, бився у хвилях упертий короп. Зневажав труднощі, плив у дракони. Цікаво, подумав я, скільки коропів не допливають до жаданої мети? Втрачають сили, йдуть на дно?

Мабуть, краще не знати.

— Торюмоне Рейдене, — після довгої паузи вимовив пан Секі. — Ви більше не служите в цій управі під моїм керівництвом.

Спершу я не зрозумів. Потім вирішив, що недочув.

Потім я помер.

— Але чому? — ворухнулися мертві губи.

А мертвий язик додав:

— У чому я завинив?