«Чорна поземка». Історія 11: «ТРИ КРОКИ ВНИЗ»

Дорогі друзі!
Сайт «Світ Олді» («OldieWorld») продовжує публікацію нового роману Генрі Лайона Олді «ЧОРНА ПОЗЕМКА» (січень-листопад 2023 р.). Сьогодні вашій увазі пропонується історія одинадцята «ТРИ КРОКИ ВНИЗ» двома мовами (в авторському перекладі), а також аудіозапис у виконанні Олега Ладиженського. Обкладинки до всіх новел — Urszula H. Kuźma.
Частина зібраних коштів, як завжди, піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв’язаній Росією війні.
Адміністрація сайту встановила на збірку декілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.
Цитата:
Труна стояла на двох табуретах.
У моєму дитинстві так виставляли труни біля під’їзду для прощання. Пізніше ця традиція пішла, а може, я просто перестав її помічати. Виносили табурети, ставили труну — відкриту, щоб усі охочі могли підійти, подивитися на холодні, загострені, вже чужі, нетутешні риси покійного, заплакати чи попрощатися без сліз.
Пам’ятаю, одні клали в труну квіти, пишні троянди чи скромні ромашки. Тоді я дізнався, що парна кількість квітів — для мертвих. Інші тримали букети в руках, збираючись поїхати на цвинтар і покласти букет на свіжу могилу.
Ця труна стояла закритою. Кришку прихопили цвяхами, щоб не сковзнула. Напевно, той, хто лежав у труні, не надто годився для огляду. Поруч поставили третій табурет із фотографією в рамці: молодий, не старше за тридцять, усміхнений лейтенант. Обличчя, що називається, простакувате, на щоках ямочки.
Край фотографії перекреслювала жалобна стрічка.