Дорогі друзі!
Сьогодні авторський сайт «Світ Олді» представляє благодійну публікацію роману «Месія очищує диск» у перекладі українською. Переклад зробила Лорина Філоненко. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Юрія Платова. Колоризація та обробка за допомогою ШІ Івана Сухорукова.
Частина отриманих коштів традиційно піде на благодійні волонтерські цілі. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо одне одному, виживаємо разом!
_____________________
Анотація:
Хто з жителів Піднебесної не чув у наше освічене ХV століття про хенаньський Шаолінь, знаменитий монастир біля підніжжя гори Сун, колиску військових мистецтв?! Сам імператор благоволить до бритоголових ченців-воїнів; преподобний Чжан Во, один з вищих ієрархів шаоліньської братії — фаворит Сина Неба та глава таємної поліції імперії; скарбниці монастиря ломиться від добра, тисячі селян обробляють монастирські землі, чотири навколишні храми передані в підпорядкування Шаоліню указом владики…
Руки з випаленими на них зображеннями тигра та дракона невидимо й невідворотно творять політику Серединної імперії — але дивні речі трапляються іноді в цьому суєтному світі Жовтого пилу… В одному з міст Китаю поважний торговець раптом заліз до будинку великого сановника та ні з того ні з сього розірвав на шматки рідкісну орхідею, після чого встромив собі ніж у серце; Восьма Тітонька, дружина невідомого фарбувальника, напала на особисту охорону імператорського брата Чжоу-вана, перебивши добру її половину, після чого зламала хребет улюбленій собачці наложниці Сюань і перерізала власне горло мечем, відібраним у правителя.
Ніколи раніше не бавився крадіжками поважний торговець, ніколи не славилася досвідченістю в кулачному бою Восьма Тітонька — але на третій день після смерті у обох злочинців проступають на руках дивовижні трупні плями.
Тигр і дракон.
І не випадково бритоголовий монах радить судді Бао, якому доручено розслідування цієї дивної справи, не надто старанно проводити свої пошуки.
___________________
Цитата:
Криво посміхнувшись і оголивши низку жовтих іклів, якша-тайвей неспішно заніс над головою величезну шипасту палицю.
– Печатка, друже мій Бао, печатка! – палко видихнув даос.
І суддя, погано розуміючи, що робить, зробив крок уперед і з силою втиснув печатку, що висіла в нього на поясі, в саму середину неосяжного живота якши.
Після чого, схаменувшись, хутко відскочив назад.
Палиця на секунду зависла в повітрі, якша зі здивуванням глянув униз – що там таке надумав цей паскудний чоловічок? – і майже одразу ж прямо зі стелі з оглушливим громовим гуркотом ударила синя блискавка з вісьмома зубцями, що потрапила якраз туди, куди суддя Бао щойно приклав державну печатку.
Ось уже й справді: не встигла просохнути туш…
Усе сталося дуже швидко: ось щойно зубастий тайвей стояв із занесеною над головою палицею – і ось уже обгоріла палиця з гуркотом котиться паркетом, а на місці припечатаного якши догоряє купка паруючого попелу.
На якийсь час у залі запанувала повна тиша, бійці завмерли, наче закам’янілі, – й у цій тиші пролунав повний жаху крик лазурового дракона, що ховався, як виявилося, під своїм столом:
– Сонячний чиновник!
– Сонячний чиновник… – бліднучи, повторив старший дракон, задкуючи до дверей.


