Дорогі друзі!
Сайт “Світ Олді” представляє вам двотомний роман Г. Л. Олді “Золотий лук” єдиною позицією, обидва томи разом, як то кажуть “в один клик”. Переклад Галини Панченко, яка до того зробила також переклади інших романів з “Ахейського циклу”: “Герой має бути один”, “Одіссей, син Лаерта” та “Онук Персея”. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.
Ласкаво просимо до Еллади!
Цитата:
Якщо мене й запам’ятають, то завдяки Химері.
Я був залучений у коло людей і богів, коней і чудовиськ. Залучений, ув’язнений, у ньому жив і бився, страждав і радів, обертався, повертався. Воно рідшає з кожним роком, це коло. Хтось помер, хтось, нездатний померти, дав мені спокій. Але головне, всі вони, живі й мертві, смертні й безсмертні, втрачають зв’язок зі мною в пам’яті народу, яка й без того вразлива для часу та пліток. Золоті ланцюги рвуться один за одним.
Забувають про тих, забувають про цих.
Главк та Еврімеда? Хто без довгих роздумів, без допомоги сивобородих мудреців, знавців усього на світі, згадає імена моїх названих батьків? Їхній зв’язок зі мною зів’яв, втратив значення. Сізіф? Де дідусева гора та де моє небо?! Пірен? Деліад? Алкімен? Я залишився без братів. Гермій? Немає сенсу навіть згадувати. Так-сяк спливає Афіна. Трохи краще – Пегас. Мої власні дружина й діти тонуть в імлі, йдуть на дно забуття.
Беллерофонт, кажуть вони. І додають – Химера. Химера, кажуть вони. І додають – Беллерофонт. Навіть ім’я моє забуте. Гіппоной? Хто такий цей Гіппоной? Певно, конюх у Коринфі. Ефіра? Колишня назва міста канула в Лету. «Не кожному дано побувати в Коринфі!» – ось що кажуть від Фів до Пілоса.