Дорогі друзі!

На авторському сайті “Світ Олді” щойно опубліковано другу книгу циклу Г. Л. Олді “Чиста Земля”: Короп і Дракон. Книга 2: Оповідання нічної варти — в перекладі українською! На сьогоднішній день цикл складають романи “Короп і Дракон” (Книга 1: Повісті про карму (опублікована на сайті раніше) і Книга 2: Оповідання нічної варти) та “Дракон і Короп” (Книга 1: Лялька-талісман і Книга 2: Сто страшних історій)… а також ще одна нова книга. Але подробиць про неї поки що не буде — всьому свій час. Згодом доберемося й до неї.

Ласкаво просимо до світу середньовічної Японії, де сплелися між собою справжня та альтернативна історія, фентезі та детектив, філософія та людські взаємини — та багато чого ще!

Велика дяка чудовій перекладачці Лорині Філоненко та невтомному адмінові “Світу Олді” Євгенію Ступнікову!

Внутрішні чорно-білі ілюстрації Олександра Семякіна.

Книги циклу “Чиста Земля” з’являються на сайті раз на місяць.

*************

Анотація:

Торюмон Рейден – самурай з Акаями, молодший дізнавач служби Коропа-і-Дракона. Його справи – випадки насильницьких смертей та воскресінь. Вбивця жертвує своє тіло вбитому, такий благородний закон, дарований буддою Амідою в епоху великої різанини. Але люди не були б людьми, якби не намагалися вивернути будь-який закон навиворіт, пристосувати до своїх корисливих бажань. Отже, життю молодого самурая теж загрожує небезпека.

Другу книгу роману «Короп і дракон» склали «Повість про сталеві мечі та гарячі серця», «Повість про сільський цвинтар і посланця небес» та «Повість про обличчя загублених й обличчя знайдених».

**************

Враження читачки AzbukaMorze від книги Г. Л. Олді “Короп і дракон. Книга 2. Оповідання нічної варти”:

Так, ця частина більш захоплива, ніж перша! Краще не робити між ними перерви, як я минулого разу. У другій частині Рейдену дістаються не просто окремі загадки, а пов’язані між собою, що виводять на велику і важливу справу. Доходить до справжнього екшену, це вам не пара жалюгідних сутичок із дрібними бандитами. Розкривається і таємниця ролі каонай – тут хочеться сказати: я так і знала, бляха!

Для “Мігеру” хотілося іншого.

Цікаво спостерігати, як автори шукають шпаринки в придуманому ними ж законі. Тут один виняток, потім, дивись, інший намалюється – не можна довіряти фуккацу!
Гарне завершення дилогії, а ще краще те, що є продовження. Подивимося, стане юний Рейден драконом чи ні.